Книга «Урізька готика» Галина Пагутяк

Наприкінці ХІХ століття прикарпатське село Уріж живе за власними законами — між християнською вірою, давніми переказами та страхом перед тим, чого неможливо пояснити. Місцевий парох отець Антоній записує до грубезної книги селянські сни, долі й оповіді про дивні події. А їх в Урожі вистачає: новий дідич спить удень і блукає селом уночі, мандрівний фотограф Юліан Стеблинський намагається зафіксувати приховану сутність людей, а корабельний агент Влодко зваблює ґазд розповідями про казкове життя в Америці.

Після прибуття чужинців за загадкових обставин гинуть троє людей. З Дрогобича приїздять поліцейські детективи, однак селяни не бажають чекати на докази: вони впевнені, що людей потинають опирі, які мешкають у сусідніх Винниках, і вже готові до самосуду. Границя між двома селами, де колись був цвинтар, стає межею не лише між своїм і чужим, а й між реальністю, забобоном та справжнім надприродним.

У центрі роману — Петро Безуб’як, який так і не став для громади цілком своїм. Його батька разом з іншими опирями закатували в Нагуєвичах, але перед смертю він устиг передати синові свою силу. Петро не прагне темної могутності: він хоче жити звичайною людиною, дотримуватися християнських заповідей і захистити сина Орка від спадку, якого ніхто з них не обирав. Та щоразу, коли чоловік намагається відкрити правду отцеві Антонію, щось перешкоджає його сповіді.

Опирі Галини Пагутяк не схожі на вампірів із популярної культури. Це живі люди, пов’язані з українськими народними віруваннями: вони працюють, мають родини, ходять до церкви, старіють і помирають, але водночас несуть у собі іншу, небезпечну природу. Документальним підґрунтям роману став нарис Івана Франка «Спалення опирів у селі Нагуєвичах у 1831 році», фрагменти якого вплетено в художню оповідь.

«Урізька готика» — це не лише містична історія та розслідування загадкових смертей. Це похмурий роман про самотність, успадковану провину, страх перед чужинцями й готовність громади призначити винного ще до встановлення істини. Бойківська говірка, старовинні звичаї, безкінечні дощі, багнюка й осіння мряка створюють надзвичайно переконливий світ, у якому побут непомітно переходить у магічний реалізм.

Книга сподобається поціновувачам української готики, фольклорної містики, історичних детективів і повільних атмосферних романів. Це читання, яке занурює у культурну пам’ять Галичини та змушує замислитися: що небезпечніше — темна сила опирів чи людський страх, який перетворює чутку на вирок?