Книга «Гірашки» Вікторія Климчук-Длугач

Двоюрідні сестри Олена й Соля приїжджають із міста на кілька тижнів до бабусі Єви. Дівчата вже соромляться брати із собою Барбі, але ще із задоволенням дивляться «Злюк бобрів»; журнал «Кул Гьорл» змінюється на «Космополітен», а дитячі забавки — на перші симпатії, ворожіння й спроби поводитися як дорослі. Разом із місцевими підлітками сестри ховаються в халабуді, викликають пікову даму, крадуть фрукти в непривітного сусіда, ходять на річку та випробовують межі дозволеного. Однак від самого початку відомо, що це літо завершиться трагедією. Роман відкривається похороном шістнадцятирічної Богдани, яка потонула в річці, а потім повертає читача на три тижні назад. Поступово легка канікулярна історія перетворюється на напружене з’ясування того, що сталося між підлітками, хто міг запобігти лиху й чи можна покласти відповідальність лише на одну людину. Після смерті Богдани звична компанія починає розпадатися під тягарем таємниць, сорому й взаємних підозр. Кожен переживає трагедію по-своєму, а Олена й Соля змушені не тільки згадати події того дня, а й чесно подивитися на власні рішення. Поруч є дорослі, проте далеко не всі здатні почути дітей: хтось перебуває на заробітках, хтось намагається замінити увагу подарунками, а комусь легше нічого не помічати. Тому підліткам доводиться розбиратися з наслідками майже самотужки.

Назва роману походить від поліського діалектизму: «гірашки» — це іграшки або забавки. У книжці це слово набуває гіркого значення: дитячі ігри закінчуються, коли з’являється справжня відповідальність за чужий біль. Авторка водночас показує волинський сільський побут, поховальні звичаї, місцеву говірку й атмосферу початку нульових — із телевізійними серіалами, підлітковими журналами, сільськими дискотеками та першими спробами зрозуміти дорослий світ.

«Гірашки» можуть спершу привабити теплою ностальгією за літніми канікулами, але це не безтурботна ретроісторія. За сонячними днями, купаннями та першими закоханостями поступово проступає психологічно складна оповідь про колективне мовчання, втрачену довіру й межу між необережністю та провиною. Особливо книга сподобається тим, хто любить сучасну українську прозу, романи дорослішання, виразну атмосферу місця та сюжети, в яких істина складається з багатьох суперечливих переживань.

Це об’ємний, 504-сторінковий роман, який дозволяє ґрунтовно зануритися і в життя підліткової компанії, і в сільську спільноту з її неписаними правилами. «Гірашки» варто придбати заради рідкісного поєднання впізнаваної ностальгії, психологічної напруги та чесної розмови про той момент, коли дитинство закінчується не за календарем, а через подію, що змінює всіх.