Книга «Сліпа лють» Наталі Гейнс

«Сліпа лють» Наталі Гейнс — гостре й багатоголосе переосмислення давньогрецького міфу, у якому Медуза постає не чудовиськом, а жінкою, яку чудовиськом зробили. Вона — наймолодша з горгон і єдина смертна серед сестер. Поки могутні Сфено та Евріала залишаються незмінними, Медуза росте, відчуває біль і поступово усвідомлює власну вразливість. Сестри люблять її та намагаються захистити, однак навіть їхньої сили виявляється недостатньо перед сваволею богів.

Після того як Посейдон ґвалтує Медузу в храмі Афіни, покарання дістається не злочинцеві, а його жертві. Афіна перетворює волосся дівчини на змій, а її погляд відтепер обертає живих істот на камінь. Боячись зашкодити тим, кого любить, Медуза прирікає себе на самотність. Тим часом Персей вирушає по голову горгони — і знайомий міф про подвиг героя відкривається з зовсім іншого боку.

Наталі Гейнс переплітає історію Медузи з долями її сестер, богів і смертних, поєднуючи трагізм із дотепною, подекуди колючою іронією. Роман говорить про звинувачення жертви, безкарність можновладців, пригнічення та право сильнішого називати героями й чудовиськами тих, кого йому заманеться. «Сліпа лють» сподобається читачам міфологічних ретелінгів і багатошарових романів, що не просто переповідають давній сюжет, а змушують замислитися: кого насправді варто боятися — горгону зі смертоносним поглядом чи тих, хто зламав її життя, а потім оголосив потворою.