Книга «Це було двічі. Книга 2 (Калеб Траскман)» Франк Тільє

Це було двічі Франк Тільє — це напружений, інтелектуально складний трилер, який грає з часом, пам’яттю та людською свідомістю, поступово затягуючи читача в пастку, з якої немає очевидного виходу.

У центрі сюжету — Жулі, жінка, яка намагається жити далі після особистої трагедії. Минуле не відпускає її, але здається, що найстрашніше вже позаду. Аж доки реальність не починає тріщати: події повторюються, факти суперечать одне одному, а відчуття часу стає ненадійним, ніби зламаний годинник. Те, що сталося колись, раптом повертається — наче все це вже було… двічі.

Розслідування приводить до Габрієля Москато, чоловіка з власними демонами й болісним минулим. Він намагається з’єднати розрізнені фрагменти правди, але що глибше занурюється, то очевидніше стає: справа не лише в злочині. Тут замішані експерименти з людською пам’яттю, викривлення сприйняття та страшна ідея, що людину можна змусити прожити одне й те саме пекло знову й знову.

Сюжет розгортається як лабіринт: кожна відповідь породжує нові запитання, кожен поворот змушує сумніватися в побаченому раніше. Тільє майстерно стирає межу між реальністю й ілюзією, змушуючи читача разом із героями гадати, де правда, а де лише відлуння травми або маніпуляції. Тут час може стати в’язницею, а пам’ять — найнебезпечнішою зброєю.

«Це було двічі» — не просто детектив чи трилер. Це темна психологічна гра, у якій страх народжується не від кривавих сцен, а від усвідомлення того, що людською свідомістю можна керувати, змінюючи спогади, емоції й саму ідентичність. Книга тримає в напрузі до останньої сторінки й залишає після себе гнітюче, але захопливе відчуття — коли хочеться негайно повернутися на початок і перечитати все заново, вже з новим розумінням.

Якщо ти любиш психологічні трилери з несподіваними поворотами, складною структурою та темами, що не відпускають після фіналу, ця книга — ідеальний вибір. Вона не просто читається — вона затягує і ламає звичне уявлення про час і пам’ять.