Книга «Енциклопедія фейрі Емілі Вайлд. Книга 1 (Емілі Вайлд)» Гізер Фосетт

Кембридж, 1909 рік. Професорка‑дослідниця Емілі Вайлд пакує польові нотатники, збирає пса Стю та їде у відрізане від світу північне селище Гравнсвік. Її ціль — завершити першу у світі енциклопедію фейрі. Саме тут, у лісах за Полярним колом, за легендами мешкають Приховані — найнебезпечніші та найзагадковіші представники Дикого Народу, яких жоден науковець ще не спостерігав зблизька.

Гравнсвік — це десять дерев’яних будинків, зашхано‑чорні скелі, рунічні обереги на кожних дверях та суворі мешканці, які вірять, що фейрі плутають дороги, зимове сонцестояння приносить «моровий вітер», а будь‑який незнайомець накличе лихо. Саме в цих умовах Емілі намагається вести польовий щоденник, розкладає пастки‑приманки та конспектує місцеві перекази. Проте кожна спроба заговорити з хуторянами закінчується мовчанкою й недовірою: професорка ніяка в “соціальній магії”.

До селища прибуває Венделл Бемблбі — харизматичний, безсоромно привабливий та вічно безтурботний колега Емілі, чия кафедра йде поруч із її власною. Він одразу підкорює селян теплими усмішками, приносить дари й, здається, лоскоче повітря дрібними чарами, але переконує, що це лишень «збіг». Венделл поселяється в тій самій хатині, підсуває Емілі гарячий чай і «випадково» ­псує її методичні плани, додаючи імпровізацію, бурхливі досліди й… жменьку флірту. Емілі підозрює, що Бемблбі щось приховує: надто вже легко йому вдаються дивовижі, а дзеркала, здається, не відбивають його тіні аж надто чітко.

Під час зимової ходи за межі села Емілі рятує місцеву дівчинку, котру намагався заманити у ліс льодовий кро́л — фейрі, що дарує бажання ціною пам’яті. Професорка занотовує поведінку створіння, але вдома з’ясовує, що частину власних записів стерто, а під подушкою лежить морозний уламок — знак, що вона стала боржницею фейрі. Коли приходить ніч Йоля (свято зимового сонця), у селі починаються дивні нещастя: посуд лускає від морозу, дітям сняться ті самі сни про скляний палац, старий рунічний камінь на майдані розколюється і з‑під льоду підіймається затонуле святилище.

Серед руїн Емілі знаходить напис: “Серце смертних стане брамою”. Того ж вечора душу одного з хлопчиків викрадають Приховані. Щоб урятувати дитину, треба проникнути в їхнє царство до сходу другого місяця.

Емілі, Венделл, собака Стю і крихітна домашня фея Фіп вирушають за кордон Справжньої Зими:

• Крижаний ліс — де дерева співають людськими голосами.
• Міст із кісток риби‑комети — переправу охороняє Королева‑Сторож: щоб пройти, треба віддати найпотаємніший спогад.
• Скляний Двір Прихованих — там час тече колом, а тіні носять обличчя гостей.

У палаці Емілі дізнається правду: Бемблбі — не людина. Він спадкоємець трону одного з Фейрі‑дворів, що втік у світ смертних і замаскувався професором. Щоб зберегти свободу, він уклав угоду: приведе до Двору смертну, здатну укласти в енциклопедію імена Прихованих (а ім’я, записане людиною, позбавляє фейрі сили). Емілі — його ідеальна «жертва». Проте Венделл закохався й вирішує зламати власну угоду.

Емілі пропонує королеві вигадану енциклопедію з “порожніми” іменами — якщо Приховані приймуть підробку, смертні ніколи не здобудуть влади над ними, а хлопчик і Бемблбі залишаться вільними. Щоб перевірити книгу, фейрі влаштовують вирішальне випробування: “зимову оповідь” — кожен має розповісти історію, у якій правда відлунить брехнею. Емілі згоджується й виграє, бо подає науковий факт крізь казковий сюжет. Королева звільняє дитину, розриває контракт із Венделлом, але накладає інше зобов’язання: Емілі має повернутися й дописати справжню енциклопедію за п’ять років, інакше сама стане придворною хронікеркою назавжди.

Село приймає Емілі як героїню; вона знаходить спільну мову з людьми, бо вперше розповіла «наукову казку» про себе. Венделл лишається її «незваним» асистентом — між ними починається повільне, дотепне суперництво‑закоханість. Емілі відкриває новий рукопис: “Том I. Приховані й людські серця: феноменологія взаємодії” — і починає писати, вже знаючи, що головний ареал її досліджень тепер не ліс, а власні почуття.

Чому варто читати й мати на полиці

• Щоденниковий формат: записи польової енциклопедії перетворюються на живий пригодницький роман.
• Фольклор Півночі: руни, ельфійські ярмарки крижинок, кобальтові вежі — усе базується на скандинавських і кельтських міфах.
• Головна героїня‑інтроверт — дотепна, саркастична, «соціально незграбна» науковиця, що поступово вчиться дружбі.
• Романтична хімія enemies‑to‑scholarly‑lovers: стримані почуття, інтелектуальні шпильки, чарівний гумор.
• Затишне (cozy) фентезі з присмаком зимової казки, але без приторності: є темні сцени, ставки й небезпеки.
• Перша частина циклу — книга закінчується логічно, та залишає місток для продовження.

«Енциклопедія фейрі Емілі Вайлд» — це скандинавська зима, дотепні академічні баталії, хитрі фейрі й повільне романтичне тепло, що розтає навіть найсуворіший крижаний ліс. Якщо вам подобаються Naomi Novik, T. Kingfisher чи “Дім у небі на краю моря” Т. Дж. Клун, — ця історія стане вашим наступним улюбленим затишним відкриттям.